Окрім описаних раніше будівель, новий віденський кампус може похвалитись ще кількома корпусами, які заслуговують уваги тих, хто цікавиться сучасною архітектурою.
01. Розпочнемо з менш примітного. Цей корпус запроектувала Estudio Carme Pinos з Барселони. Якби не загальна фактурність, забезпечена віконницями та відкинутими тінями, із фасадом було б якось сумно. Архітектори намагались максимально розбити вертикальними надрізами горизонталі остогидлої модерністської типології. Чисто візуально у всьому цьому тетрісі бракує нехай навіть інтуїтивної, але логіки. Добре, коли хаос є порядком, не доступним для розуміння. Взагалі барселонські архітектори - це традиційні майстри із опанування хаосу!
02. Як видно зі сходів, приклад Хадід є заразним. Поруччя, що розміщені під кутом 45 град. по відношенню до сходинок - далеко не саме практичне вирішення. Але воно цілком свідоме. Такий "косяк" однозначно є знаком превалювання геометричної логіки над логікою утилітарною. Погляньте на шов сходження правої та лівої частини кожної сходинки. Той самий кут, що і у поруччя.
03. На фасаді корпусу академії управління персоналом мадридські архітектори NO.MAD Arquitectos вирішили розкидати вікна з найрізноманітнішими хрестовинами. Таке собі апелювання до віденської забудови. Матеріалізований фасад явно поступається первісним візуалізаціям.
04. Голий бетон і великі скляні поверхні - безпрограшна комбінація. Можливо не все так чисто, як люблять українські інтер`єрщики, але ця гркбість та незализаність навіть підкуповує.
05.
07. ... в дійсності здатний продемонструвати цікавий просторовий експіріенс. Допотопні правила того, як має формуватись якісний простір громадської будівля досі ще ніхто не відміняв. Вдало закручена форма двох корпусів формує цікаві відкриті та закриті простори навколо них. Тут вам і коректно розставлені домінанти із стриманим тлом, і метр з ритмом, і загальна врівноваженість, забезпечена, в свою чергу, зміщенням центрів ваги окремих об'ємів. Невже не тягне зазирнути всередину цього подвір'я?
08. Дерев'яні елементи на фасадах страшно не подобаються багатьом місцевим архітекторам. Вони переживають, що через чотири роки дошки поростуть мохом і будуть мати досить жалюгідний вигляд. Архітектори із CRABstudio, здається, якраз цього і чекають. Це доводять постапокаліптичні візуалки.
09. Як видно, конструкція і матеріал вкрай простенькі. Такий собі лоу-тек.
10. Із кутової точки зору всі ці дощечки складаються в хитромудрі композиції майже хайтеківського спрямування.
11. При цьому фронтальний погляд відкриває самі небажані моменти. Це, для прикладу, стіна навпроти головного входу. Ось вона - викриваюча іронія Пітера Кука. Архітектор робить людину свідомою щодо декоративних аспектів архітектури, щодо того, що архітектура може вводити людину в оману. Він не намагається замилити очі гнутими поверхнями та ломаними лініями, які деколи безсоромно ховають під собою цинічний розрахунок та безнадійну заскорузлість. Ця будівля вміє як вдягати маски, так і зривати їх у самий, здавалось би, недоречний момент!
12. Функціональні об'єми адміністративних та навчальних приміщень згруповано навколо зовнішніх та внутрішніх зон спільної активності та пасивності :)
13. Далі поглянемо як виглядає простір перед головним входом у південний корпус.
14. За рахунок штучного ландшафту невелике подвір`я вдалось максимально витягнути із традиційного дворового мороку.
16.
17. Цікаво, що на стільки живописні переходи можна влаштувати на абсолютно плоскій ділянці.
18.
19.
20. Знизу розміщено навчальні аудиторії
21. Сходова клітка на противагу фасаду є максимально лаконічною.
22. Бібліотека. Колір концентрованими плямами вривається у бетонний інтер`єр. Традиційно веселить автомат із затичками для вух на передньому плані.
23. Архітектори навмисно влаштували тільки фрагмент навісної стелі.
24. Цей прийом подібно до прийому на фасадах "зриває" звиклі архітектурні маски.
25. В коридорах та холах цей прийом розігано не менш цікаво. Протиставлення вмонтованого та окремовисячого даунлайтів є моментом, на якому акцентує увагу Кук.
26.
27.
28. Як видно, акуратне виконання будівельних робіт повністю компенсує дешевизну окремих матеріалів.
29.
30. В напрямку парку Пратер фасад будівлі оживляють прозорі стіни спільних просторів та тераси, що поєднують напівгромадські простори будівлі із громадським простором вулиці.
31. Гуляючи віденським Пратером, завітайте в університет, який відчинено протягом 24 годин 7 днів на тиждень. Він буде з усіх сил намагатись вам сподобатись.
