Барселона - одне з найяскравіших в архітектурному та містобудівному плані міст Європи. Поглянемо, що ж цікавого може запропонувати це місто окрім будівель Гауді та стадіону Камп Ноу.
01. Для того, щоб зануритись у насичену сонцем і фарбами столицю Каталонії, слід перетнути гостроверхі альпійські та доломітові хребти...
03 ... пролетіти фанерою над Марселем...
04. ...та кілька хвилин покружляти над сусідніми з Барселоною містечками.
05. Населення самого міста Барселона складає 1,6 млн., у той час як населення метрополії (Àrea Metropolitana de Barcelona) вже цілих 3,16 млн. Якщо ж взяти рамки всієї агломерації (Àmbit Metropolità de Barcelona), то населення тут становить 4,86 млн.
06.
07. Гірський масив Serra de Collserola створює живописне тло Барселони і формує надзвичайно привітне та комфортне в кліматичному плані середовище елітних передмість.
08. Цей гірський масив довгий час був природною західною межею міста. Іншими межами історично були море зі сходу та дві ріки з півночі та з півдня. Сьогоднішнє місто давно вийшло за свої природні межі.
09. Перший погляд на Барселону вражає. Десь між хмарами і морем видніється знаменита прямокутна сітка, що є одним з найбільш яскравих символів підкорення людиною нашої планети. Слово "урбанізація" було введене в обіг Ільдефонсом Сердою, хоча він сам ніколи не був урбаністом у сучасному розумінні цього слова. Для Серда, процес урбанізації був заснованим на розвитку мереж. План Барселони вперше на стільки систематично декларував рівномірний та систематичний розподіл об‘єктів та комунікацій загального користування. Система кварталів, доповнена необхідною транспортною інфраструктурою була покликана створити планувальну концепцію, позбавлену не лише центру, але і периферії, яка би працювала на максимально ефективну реалізацію економічних завдань та на безкінечне розширення самої урбаністичної машини.
10. Таке масштабне розширення звісно мало свої економічні підгрунтя. В середині ХІХ-го століття Барселона одною з перших у Європі стала на рейки активної індустріалізації (текстильна індустрія та машинобудування). Впродовж другої половини ХІХ-го століття населення міста подвоїлось.
11. План Серди передбачав, що велику частину кварталів буде забудовано лише на половину. Решта мала містити зелені сквери та відкриті громадські площі. Але умови ринку взяли своє. Сьогодні щільність забудови такого кварталу (відношення загальної площі будівель до площі кварталу) в середньому становить 4,7. Серда уважно вираховував кожен метр. При тому мислив він не площинно, а просторово. Первісно висота будинків мала бути 20 м., такою ж була і ширина вулиць. Це комфортні та зорієнтовані на людину пропорції. Розміри кварталу 100*100 м.
12. Крізь все місто проходять дві важливі вулиці. Це так звані Діагональ та Гран Віа. Йдучи паралельно до берега моря, Гран Віа - одна з найдовших вулиць Барселони. Серда первісно дав їй бездушну назву Lletra N, Número 11. Між аеропортом, морським портом і центральними районами Барселони до неї прилягає комплекс барселонської ярмарки та другий по значенню діловий осередок міста з площею Європи у центрі. Комплекс Барселонської ярмарки - штука серйозна. Барселона займає 2-е місце у світі, поступившись лише Лондону, за кількістю проведених виставок та конгресів. Діагональ також нанизує на себе ряд ключових об'єктів міста та є концентрацією активного місткого життя. По суті в містобудівному плані це такий собі барселонський Бродвей. На перетині Діагоналі та Гран Віа на колишніх промислових теренах виникає так званий район інновацій 22@. Про нього буде окремий пост. Вихід діагоналі до моря став зосередженням будівельної активності впродовж 2000-них і продовжує розвиватись сьогодні. Це район форуму та Diagonal Mar. Його також варто розглянути окремо. Ці райони - сучасне обличчя міста.
13. Опустимось на землю. Їдучи з аеропорту в місто минаєш діловий центр біля площі Європи. Він позначений відомими Баштами Тойо Іто та щойно завершеним готелем Жана Нувеля.
14. Можна сісти на електричку в аеропорту El-Prat, а вийти біля самої Casa Batllo Гауді. Приємно, коли міський транспорт здатний на такі телепортації.
15. Барселона цікава передусім своїм пульсуючим та насиченим життям. Широкі та незахаращені тротуари сприяють процесам соціалізації. При ширині вулиць в 20 м, 10 м Серда виділяв для пішоходів і стільки ж залишав для карет.
16. Барселона переповнена туристами. Це п'яте місто за кількістю гостей місто у Європи. Попри це, місту вдається розосередити шалені маси людей із різним походженням, віковою групою і способом життя і запропонувати особливу програму для кожного. Найважливіші простори зводять всі ці групи разом.
17. Вулиці міста забудовані надзвичайно щільно. Висотність будинків у кварталах сягає 10 поверхів. Зелень присутня далеко не всюди.
18. В сьогоднішньому місті до озеленення ставляться надзвичайно уважно. Для нього відвойовують кожен сантиметр.
20. Поглянемо на Ciutat Vella, або "старе місто" - те, що було Барселоною до того, як у справу втрутився Серда.
22. Руфскейп іспанських міст далекий від німецької охайності. Але шарм у нього таки неповторний. За готичними вежами видніються контури гори Montjuïc. Впродовж ХХ-го століття вона була своєрідним каталізатором міського розвитку, адже на ній відбувались події, що виводили Барселону на світову арену. У 1929 році на цій горі проводилась Світова виставка, в рамках якої Міс ван дер Рое збудував свій славнозвісний павільйон.
23. В кінці виставки будівля була зруйнована, але її фото та креслення продовжувала надихати архітекторів впродовж всього ХХ-го століття. Між 1983 та 1986 роками місто відновило будівлю на тому самому місці за оригінальними планами та використовуючи ті ж самі матеріали.
24. А ще гора Montjuïc була найважливішою локацією літніх олімпійських ігор 1992 року. Саме тут заходився центральний олімпійський стадіон. На цій же горі відбувались заїзди формули 1.
25. Ця гора і справді є чудовим місцем для спорту та релаксу з видом на місто. Кліп Kylie Minogue є тому підтвердженням.
26. Гора Montjuïc була центральною локацією Олімпійських ігор, але не була єдиною. Розміщення олімпійських об'єктів було стратегічним. Місто отримало не тільки круті спортивні об'єкти, рівномірно розміщені по всій території, але і збудувало транспортну інфраструктуру, що дозволила ввійти Барселоні на абсолютно новий етап розвитку. Грандіозне кільце перетворило місто у метрополію - центр тісно зв'язаної агломерації. Сьогодні основна будівельна діяльність перемістилась вже за межі гірського хребта. Тому в Барселоні сьогодні риють величезну кількість тунелів та думають над новими транспортними зв'язками.
27. Барселона - лідер круїзного туризму серед середземноморських портових міст. В центрі фото видніється колона Колумбу. Зліва - вежа канатної дороги, що проходячи над портом поєднує гору Montjuïc із пляжами.
28. Якщо ви любите архітектуру, Барселону і хороше кіно, ви не можете не подивитись фільм The Passenger Мікеланджело Антоніоні. Ось як по цій канатній дорозі їхав Джек Ніколсон.
29. Забудова надзвичайно різноманітна. Високий кран на Саграда Фаміліа показує висоту майбутньої центральної вежі. А може краще було б залишити все так як є...
30. Можна у старому місті знайти цікаві закапелки, про які дивним чином забули всюдисущі туристи.
31. Середмістя багате на яскраві паттерни.
32. А це звичайнісінький під'їзд старого міста.
33. Залишивши історичний центр поглянемо на район квартальної забудови. Вулиці тягнуться в даль безкінечними коридорами.
34. Приємно бачити архітектуру різних епох.
35. Поглянемо, як виглядають подвір'я барселонських кварталів. Сьогодні їх простір докорінно перебудовується. Порівняно із 70-ми роками щільність забудови окремо взятих кварталів знижується. Зокрема розбираються нікому не потрібні добудови-прибудови і звільняється місце під потреби локальних спільнот. Сучасні будівлі фрагментарно оновлюють периметральну забудову.
38. ... але достатньо і нових. Таких, що промовляють до нас мовою абстракції. Ось так Антонію Ллені вдалось передати боротьбу між Давидом та Голіафом.
39. Що стосується більш повсякденних громадських просторів, то з ними у міста також все гаразд. Це майданчик для вигулу собак.
40. А це дитячий майданчик, що знаходиться в самісінькому центрі.
41. Якісний громадський та напівгромадський простір може бути влаштованим і у більш складних умовах. Все на цій вуличці говорить про те, що автомобілі тут бувають лише час від часу. Тому її дизайн максимально орієнтований на людину. Така вуличка стала чудовим місцем проведення часу місцевими мешканцями.
42. Ось ще один громадський простір в екстремальних умовах. Над активною автомобільною розв'язкою на Діагоналі та поруч із станцією метро...
44. Приємно у таких урбанізованих умовах мати можливість посидіти і кілька хвилин помилувати око видом зелені.
45. Барселона вміє радувати око. Зокрема своєю архітектурою. Кадафалк, Монтанер, Гауді. Ну як без того, що барселонці називають modernisme, а ми "модерн".
46. Нова архітектура деколи більш скромна, але не менш вишукана. Культура коректного вписування нового у сформоване історичне середовище тут була і є на високому рівні.
47. А це більш виразна будівля-вставка авторства Тойо Іто. Вона досить вдало перегукується із вигинами Casa Mila на іншій стороні вулиці.
48. Вишукана добудова додаткових поверхів. З одного боку чітко видно що є новим, а що старим. З іншого боку, нове не намагається перекричати старе.
49. Є тут і цікаві зразки житлових будинків різної поверховості. Дев'ятиповерховий будинок за рахунок зміщення та різного кольору окремих об'ємів виглядає значно привітнішим.
50. А ось новий наріжний будинок у контексті малоповерхової забудови. при всій стриманості йому аж ніяк не бракує пластики. Робота з вузлами і ретельне відношення до кожної цеглинки вирішують тут усе.
Більше нової архітектури та містобудування у наступних дописах про Барселону. Далі буде...